МАЛЮК

Одного дня малюк пішов до школи.

Він був маленький, а вона - велика.

Та двері в клас вели уже знадвору,

А добрий вчитель на порозі кликав.

Навколо всі раділи і всміхались,

І школа завелика не здавалась.

І став малий щасливий, як ніколи.

Він був малюк. І він пішов до школи.

Одного ранку вчитель каже: «Діти,

Сьогодні з вами будем малювати.»

Малюк подумав: "Добре. Небо, квіти,

Я вмію все: корів, трамвай, курчата!

І тигра й левів, і човни і брата.

Дістану фарби й буду починати.

І був малий щасливий, як ніколи.

Бо він - малюк. І він прийшов до школи.

Та малюка спинив учитель: "Стій-но!

Іще не час. Не всі підготувались.

Малюк спинив свої уяви мрійні.

І зачекав. Так довго, як здавалось.

"А зараз, починаймо, - каже вчитель -

Сьогодні малювати будем квіти!"

Малюк подумав: "Добре. Квіти - вмію!

Я намалюю дивну: жовто-синю!!!"

Та вчитель знов його спиня: "Стривай-но!

Я покажу, як треба малювати

Дивись уважно. Фарби підбирай-но.

Ну ось. Тепер всі можуть починати.

Малюк поглянув і подумав: "Нене,

Це ж просто квітка. І стебло зелене!

Червона. Не цікава і звичайна.

Його ж була - чарівна, дивна, файна.

Та він промовчав. Не сказав нічого.

Про те, що в нього краща набагато

Перегорнув сторінку. І почав ізнову.

Просту червону квітку малювати.

Так, як на дошці показав учитель

Так треба. То про що жаліти?

Він і не вмів пручатися ніколи:

Він же - малюк, який прийшов до школи.

На другий день приніс учитель глину.

І каже дітям: "Будем щось ваяти"

Малюк подумав: "Добре". Вибрав синю

Й почав в руках шматочок розминати,

"Ліпити вмію я слонів, мишей, машини,

І змій страшних, і ягоди ожини..."

І був малий щасливий, як ніколи:

Бо він - малюк, і він прийшов до школи!

.

Та малюка спинив учитель: "Стій-но!

Іще не час. Не всі підготувались."

Розвіяв знов його уяви мрійні.

Малюк чекав. Знов довго, як здавалось.

" А зараз, починаймо! - каже вчитель -

Сьогодні посуд будемо ліпити.

Малюк подумав: "Чашку і сулію,

Велику ложку - посуд: я це вмію!"

.

Та вчитель каже: "Всі іще чекайте.

Сьогодні миску будемо ліпити".

Малюк подумав: "Добре. Всі ж бо знайте:

Таку зліплю, що бити-не-розбити!

Я форму їй зроблю чудову,

Таку ти не зустрінеш знову,

І розфарбую кольором небесним,

І вийде дивна мисочка чудесна!"

Та вчитель зупиня: "Малюк, куди ти?

Чекай іще, дивись сюди уважно:

Я покажу вам, миску як ліпити."

І показав. Повільно і поважно.

Малюк поглянув і подумав: "Нене,

Така проста. Глибока і зелена.

Порожня. Нецікава і звичайна..."

Його ж була - чарівна, дивна, файна.

Та він промовчав. Не сказав нічого

Про те, що в нього - ніде правди діти -

Багато краща. Всі зім'яв. І знову

Глибоку мисочку почав ліпити.

Таку, яку їм показав учитель.

Так треба. То про що жаліти?

Він і не вмів пручатися ніколи:

Він же - малюк, який прийшов до школи.

Малюк навчився всіх чекать терпляче,

І все робити так, як каже вчитель.

Він більше не малює так, неначе

Чарівні звірі бродять в дивних квітах.

Так сталось. Та одної днини

Змінились плани у його родини.

І в інше місто, до нової школи

Пішов малюк. В тривозі, як ніколи.

До класу двері не вели знадвору.

Були великі сходи. Потім - зала,

А потім знову вниз, по коридору,

І вже у клас. Це трішечки лякало.

Та знову всі раділи і всміхались,

І школа завелика не здавалась.

І став малий слухняний, як ніколи.

Вій був малюк. І він прийшов до школи.

І новий вчитель знову каже: "Діти,

Сьогодні з вами будем малювати!"

Малюк продовжував собі сидіти.

Подумав: "Добре". І почав чекати.

Питає вчитель: "Ти чого?" "Чекаю",

"Що будеш малювати?"'"Я не знаю,

ви не сказали". "Ти малюй, що знаєш."

"Якими кольорами?" "Як бажаєш!"

"Якщо всі намалюють однаково,

Як я дізнаюсь, де чия картинка?

А так - всі різні: весело й чудово!

Бери ж бо фарби й починай сторінку!"

Малюк не знав, що буде малювати,

Боявся ще раз вчителя спитати.

Намалював. І не подумав: "Нене!"

Червону квітку. І стебло зелене.

Звичайну квітку. Сумно, як ніколи.

Одного дня малюк пішов до школи.

(Переклад Є.Б. Пашювої)

Урок-тренінг "Подорож країною Інтернет"

Тиждень інформатики 2013-2014 н.р.

Тиждень інформатики 2014

Тиждень інформатики 2012-2013 н.р.

Изучаю дистанционный курс ВЕБ 2.0

Розвиток мислення учнів початкової школи на уроках інформатики

Основна мета навчання учнів 2-4 класів – це розвиток різних їх творчих здібностей. Водночас необхідно в захоплюючий цікавій формі розповісти дітям про світ сучасних комп’ютерів, уявлення про інформацію, її властивості, інформаційні процеси та інформаційні системи, загальні принципи розв’язування задач за допомогою комп’ютера з використанням програмного забезпечення загального та навчального призначення, основи алгоритмізації і програмування, принципи будови комп’ютера. Тому форма проведення уроків цього курсу відрізняється від традиційних уроків у початковій школі:

1.     Перша частина – теоретична (проводиться у формі казки, бесіди, гри, обговорення ситуацій).

2.     Друга частина – це ознайомлення з новою комп’ютерною програмою, демонстрація її роботи.

3.     Третя частина – це робота учнів за комп’ютерами.

Діти з великим задоволенням працюють за комп’ютером. Вдало підібрані комп’ютерні програми, як правило, забезпечують розвиток творчих здібностей дітей, їх інтересів, вмінь і навичок, потребують певного рівня пізнавальної активності та інтенсивності. Комп’ютер – найпотужніше джерело розвитку не лише пізнавальної активності, а й інших інтелектуальних почуттів дитини – прагнення до знань, задоволення результатом своєї діяльності, розвиток самостійності мислення, прискорення процесу формування незалежної особистості.

Для учнів початкових класів програма курсу організована у вигляді таких напрямків: інформаційний, комп’ютерний, алгоритмічний, творчий. Усі вони органічно переплітаються у змісті навчання і методиці. Молодші школярі повинні оволодіти навичками роботи за комп’ютером, ознайомитись з його можливостями, розвинути логічне мислення, одержати комп’ютерну підтримку знань і навичок, набутих на інших уроках, шляхом роботи з навчальними  та контролюючими програмами, навчитися використовувати комп’ютер для складання музики, текстів, малюнків, ознайомитись з поняттям «алгоритм» і навчитися складати найпростіші алгоритми різних дій, розвивати свої творчі здібності.

Кожен вчитель застосовує у навчальному процесі свої прийоми активізації пізнавальної діяльності, оскільки основна мета – розвинути творчі здібності учнів. Здібність учнів розвивається  в процесі діяльності, тому вчитель зобов’язаний так побудувати урок, щоб врахувати здібності учнів, бо непосильні завдання можуть дати негативний результат. Тому навчання має будуватись з урахуванням поступового і цілеспрямованого розвитку творчих здібностей і розвитку мислення дитини.

Виклад матеріалу завжди починається з повідомлення теми і завдань уроку. Важливо викликати інтерес до теми, показати необхідність її вивчення. Розуміння учнями матеріалу та розвитку їх мислення сприяє сама побудова уроків. Пояснення теоретичного матеріалу триває не більше 20 хвилин. Основна робота спрямована на розвиток практичних навичок роботи за комп’ютером, а також на розвиток логічного мислення, зв’язного мовлення, граматичних навичок учнів тощо, що сприяє поглибленню зв’язку між інформатикою та іншими предметами.

В основі методичного підходу до вивчення інформатики у початковій школі покладено такі принципи:

    Головна мета застосування комп’ютера в молодших класах повинна носити світоглядний, загальнокультурний характер, бути спрямованою на розвиток логічного мислення та особистості дитини взагалі, формування основ комп’ютерної грамотності в учнів, тобто оволодіння основними поняттями інформатики.

    Процес навчання має об’єднувати використання двох взаємопов’язаних та взаємодоповнюючих функцій: комп’ютера як інструмента формалізації знань предметний світ і комп’ютера як активного елемента предметного світу – пристрою вимірювання і впливу на предметний світ.

    Процес навчання повинен об’єднувати розвиток логічного та образного мислення дитини, що можливе завдяки широкому використанню мультимедійних програмних засобів.

    Зміст і методика викладання мають бути спрямовані на розвиток теоретичного мислення та здобуття учнями відповідних практичних умінь і навичок.

    Вивчення інформатики повинно бути складової частиною предметної, зокрема, навчальної та трудової діяльності, тобто комп’ютер є не тільки об’єктом вивчення, а й засобом реалізації, збагачення та сприяння розвитку міжпредметних зв’язків.

    Одним з основних принципів є застосування ЕОМ для розв’язування задач творчого характеру, що сприяє розвитку творчих здібностей та є засобом реалізації самостійної діяльності дитини.

    Запровадження курсу інформатики в початкових класах допомагає швидше зруйнувати психологічний «бар’єр» між комп’ютером та учнем. У дітей молодшого шкільного віку не виникає страху щось зламати, працюючи за комп’ютером. ЕОМ сприймається як звичайний пристрій для цікавої, інтелектуальної, пізнавальної гри. У цей час у дитини формується елементи комп’ютерної грамотності, культура роботи за комп’ютером.

Умовою успіху в розвитку мислення є висока пізнавальна активність учнів. Ефективне засвоєння знань припускає таку організацію пізнавальної діяльності учнів, при якій навчальний матеріал стає предметом активних розумових і практичних дій дитини. Пошуки методів навчання, підсилюють активізують вплив на розумову діяльність в процесі навчання, призводять до підвищення розвиваючих і проблемних методів, самостійної роботи, творчих завдань.

Традиційні уроки дають можливість активно діяти кілька хвилин протягом навчального дня, коли, наприклад, вона біля дошки. Левину частку часу учень у кращому випадку слухає вчителя, а частіше просто очікує перерви. Пасивність призводить до втрати інтересу до предмета і до навчання в цілому, енергія знаходить вихід у порушеннях дисципліни і т.д. Кожній дитині притаманні самобутні й неповторні риси та якості: темперамент, інтереси, здібності, особливості мислення, уяви, пам’яті, емоцій, вольових дій, життєвий досвід, активність, темп роботи, швидкість засвоєння навичок тощо.

Перед кожним новим поколінням життя ставить усе складніші завдання і для їх розв’язання потрібний все вищий рівень освіченості особи.

Виховання активної життєвої позиції, наукового світогляду учнів органічно пов'язано з формуванням їх мислення, розвитком та удосконаленням усіх розумових якостей. Наявність протиріч між сучасним рівнем наукових знань й змістом освіти повинно постійно враховуватись в практиці навчання. Необхідно вчити учнів мислити, мислити самостійно, творчо.

Головний принцип формування мислення учнів – системність. Усі основні компоненти розумового розвитку невід'ємно пов'язані між собою:

       знання – основа розумового розвитку;

       чим доцільніші засоби здобуття знань, тим ці знання більш цінні;

       навчання з зацікавленістю, з захопленням активізує процес мислення, пізнання, виховання позитивних якостей особистості.

Ефективна система навчання повинна містити слідуючи дидактичні принципи:

       навчання на високому рівні складності;

       навчання при ведучій ролі теоретичних знань;

       вивчення програмного матеріалу прискореним темпом; усвідомлення учнями процесу навчання.

Учитель має кожен урок будувати так, щоб в учнів постійно був стійкий інтерес, навчальна активність і бажання творити і пізнавати. Без застосування ефективних педагогічних ідей і технологій не обійтися. До таких технологій можна віднести ігрові технології, проблемне і продуктивне навчання, комунікативні технології, метод проектів, інтерактивні методи навчання і т.п.

Неабиякий вплив на розумовий розвиток мають логічні ігри, зокрема ребуси. Маніпулюючи з різноманітними варіантами зображень, використовуючи алгоритм розгадування, дитина не лише краще запам’ятовує терміни, а й розвиває логічне мислення та винахідливість.

Під час навчання і виховання використовується різноманітні форми занять. Однією з найпоширеніших та найефективніших форм є ігрова. Вона допускає різноманітні модифікації, що враховують особливості дітей та мету кожного конкретного курсу занять. У виборі ігор слід звернути увагу на наукове обґрунтування навчальної програми, пошуки такого змістовного наповнення і структури занять, які б чітко відповідали особливостям світосприйняття, морального і фізичного розвитку дітей на різних етапах, їхнім потребам, інтересам, уподобанням. Дитина не повинна бути пасивним учасником навчального і виховного процесу, вона мусить бути одним з його творців.

Під час гри дитина не просто витрачає свою енергію, виконуючи різноманітні ігрові дії, вона всебічно розвивається: розвиває органи чуттів та рухові рефлекси, увагу та уяву, кмітливість та винахідливість, навички копіювання і наслідування,  соціальні, моральні, естетичні почуття. Грати для дитини означає нагромаджувати досвід.

Для розвитку мислення можна використовувати різноманітні вправи. Одним з видів цих вправ є розв’язування магічних квадратів, «заховані предмети», вправи з колами, геометричні задачі.

Вправа 1.

Дитині пояснюється, що йому будуть показані кілька контурних малюнків, у яких як би «заховані» багато відомі йому предмети. Далі дитині представляється малюнок і проситься послідовно назвати обрису всіх предметів, «захованих» у трьох його частинах: 1, 2 і 3.

Примітка. Якщо дитина починає поспішати й передчасно, не знайшовши всіх предметів, переходить від одного малюнка до іншого, то вчитель повинен зупинити дитину й попросити пошукати ще на попередньому малюнку. До наступного малюнка можна переходити лише тоді, коли будуть знайдені всі предмети, наявні на попередньому малюнку. Загальне число всіх предметів, «захованих» на малюнках 1, 2 і 3, становить 14.

Вправа 2.

Ціль: виявити ступінь інтелектуальних здібностей і дати основні подання про алгоритм.

Подивися на малюнок. Кола - це будиночки. У них живуть жителі - букви й цифри. Між колами є лінії - доріжки. По них ходить листоноша й розносить листи. При цьому листоноша дотримує правила свого руху: якщо доріжка з'єднує будиночки, де є однакові жителі, то по такій доріжці можна йти. Якщо доріжка з'єднує будиночки, де живуть різні жителі, то по такій доріжці йти не можна.

Допоможи листоноші рознести листи. Укажи проміжний будиночок.

Вправа 3

У трьох братiв разом було 9 олiвцiв. У молодшого — на 1 менше, а у старшого на 1 бiльше, нiж у середнього брата. Скiльки олiвцiв було у кожного з братiв?

Вправа 4

Який математичний знак дй треба поставити між 2 2 2 2, щоб було 8.

Вправа 5 «Що важче?»

Що важче: 1 кг тополиного пуху чи 1 кг картоплi?

Вправа 6 « В кого волосся темніше?»

У Марiї волосся свiтлiше, нiж у Софiї, i темнiше, нiж у Надii. В кого найтемнiше волосся?

Вправа 7 «Геометричнi фігури»

Учням пропонують з сiрникiв чи паличок скласти рiзнi геометричнi фiгури:

— 2 трикутники з 5 паличок;

— 2 квадрати з 7 паличок;

— 3 трикутники з 7 паличок.

Вправа 8 «Порядок»

Учням пропонують намалювати крапку i коло, коло i крапку, крапку всерединi кола. Далi учнi продовжують самостiйно до кiнця рядка.

Пропонують намалювати трикутник, коло, два трикутники, крапку, три трикутники та продовжити далi, встановивши закономiрнiсть.

Геометричні задачі

1. Як у кiмнатi можна поставити 2 стiльцi, щоб бiля кожної стiни стояло по 1 стiльцю?

2. Як розмiстити 6 стiльцiв бiля 4 стiн, щоб бiля кожної стiни було по 2 стiльцi?

3. В одному ряду 8 камiнцiв на вiдстанi 2см один вiд одного. В другому ряду 15 камiнцiв на вiдстанi 1см один вiд одного. Який ряд довший?

4. Кришка столу має 4 кути. Один кут вiдрiзали. Скільки тепер кутiв у стола?

5. У кiмнатi у кожному кутку сидить кiшка, а навпроти кожної кiшки є  3 кiшки. Скiльки кiшок у кiмнатi?

6. Ваня розклав на столi камiнцi на вiдстанi 2см один вiд одного. Скiльки камiнцiв розклав вiн на промiжку 10см?

7. Вовк i Заєць — сусiди по дачi. Довжина спiльної сторони дачi 12м. Цю сторону Заєць загородив парканом, закопуючи через кожнi 2 метри стовп. Скiльки всього знадобилося стовпiв?

8. Є три квадрати : довжина сторони першого — 6см, другого - 3см, третього — теж 3см. Чи можна з цих квадратiв скласти прямокутник?

9. Уздовж межi дiлянки квадратної форми потрiбно посадити 10 тополь, порiвну вздовж кожної сторони. Як це зробити?

10. Дано прямокутник зi сторонами 12см і 10см. Що треба зробити з його  довжиною, щоб вийшов квадрат?

11. На прямiй лінії 5 точок. Вiдстань мiж кожними двома сусiднiми точками 1см.

Яка відстань мiж крайнiми точками.